mormon.org Україна
Наші люди
Наші цінності
Наші віровчення
Відвідайте нас
.
Chad: NFL, Kilimanjaro, Wounded Warrior Proj, China, NFL Ambassador Asia, BYU Football, Мормон.

Привіт, мене звуть Chad

Про себе

Я одружений і маю семеро дітей. Я грав у футбол в УБЯ та НФЛ (в Національній футбольній лізі США). Я служив на місії в Тайвані і це змінило моє життя у всіх областях. Завдяки цьому я кілька разів подорожував до Китаю в якості посла НФЛ. Я люблю китайський народ, мені подобається розмовляти їхньою мовою та їсти їхню їжу, але особливо я люблю людей. Я написав книгу про мій досвід в якості футболіста, місіонера, чоловіка, батька, сина і друга. Вона називається “Surround Yourself with Greatness” (Оточи себе величчю). Найулюбленіші заняття мого життя—це відвідування спортивних змагань та шкільних постановок моїх дітей, поїздки на велосипеді в горах Юти, відвідування спортивних змагань УБЯ, поїдання бутербродів з індички з моєю дружиною в Kneaders і читання чудових книжок. В НФЛ мене попросили піднятися у травні 2011 р. на гору Кіліманджаро разом з Теді Брусчі з Патріотів, і Джеффом Фішером, який раніше був тренером Титанів Теннессі. Ми робили це разом з 4 пораненими військовослужбовцями нашої армії і нашими спонсорами були НФЛ, Wounded Warrior Project (проект—поранений військовослужбовець) та Under Armour (компанія з виготовлення спортивних аксесуарів та одягу). У двох військовослужбовців були ампутовані нижні частини ноги, одна втратила праве око, а інший страждав від розладу посттравматичного стресу. Це була грандіозна пригода, яка дуже багато навчила мене про сміливість, свободу, міць і чудо Сполучених Штатів Америки. Я частково розповім про той досвід у своїй наступній книзі, яка вже майже отримала назву “Сила Джерсі”. Як футболіст, я грав для найкращих на світі тренерів. Лі Салманс, Том Рабб, ЛаВелл, Едвардз, Рей Родс, Дік Вермейл та Енді Рід. Світовий рівень!

Чому я мормон

Я член Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, оскільки я знаю, що вона істинна. Я виріс у сім’ї СОД і це те, за що я завжди буду вдячний. Якщо чесно, я не пам’ятаю, щоб я колись сумнівався в істинності Церкви. Коли мені було 18, у мого тата був серйозний інсульт. Те, що він вижив, було неймовірним і його одужання було чудом. У той період моїм героєм була моя мама. Я відчував у ті часи випробувань, наскільки близько до нас Небесний Батько. Я почав усвідомлювати, наскільки егоїстичним підлітком я був, і хотів стати кращим. Саме в лікарняній палаті мого тата я відкрив моє офіційне покликання на місію до Тайваню. Коли мене було покликано служити в якості місіонера китайському народу в Тайвані, моє свідчення про Спасителя дуже зміцніло. Я дізнавався про Його життя, Його вчення, Його притчі, Його люблячу доброту, і це змінило моє серце. Я мабуть вперше усвідомив, наскільки Він мені потрібен. Моя відповідальність у Тайвані була—навчати Його євангелії будь-кого, хто бажатиме це чути. Служіння на місії було однією із найскладніших і найблагословенніших речей, які я будь-коли робив. Саме навчання спілкуватися мандаринською китайською було випробуванням, яке можна порівняти з підйомом на Еверест.

Як я живу згідно з моєю вірою

Нам з дружиною подобалося спілкуватися з молоддю з самого початку нашого шлюбу. Завдяки її кар’єрі у волейболі і моїй кар’єрі у футболі у нас було багато можливостей ділитися нашими свідченнями про Спасителя з молоддю. Ми були вражені світлом у їхньому житті так само, як і великою кількістю труднощів, з якими їм треба справлятися. Ми набагато більше переконані зараз, ніж будь коли раніше, що спокій і справжнє утішення приходять завдяки дотриманню заповідей. Наша найважливіша роль у громаді—це роль мами і тата. Я обожнюю проводити час з моїми дітьми, дивитися, як вони грають в ігри, відвідувати їхні шкільні постановки, читати книжки у клубі для татусів та їхніх дітей і щодня разом вечеряти. Що може бути краще або важливіше за це! Протягом останніх п’яти років я проводив турніри з гольфу заради програми лікування кістозного фіброзу. Кілька моїх друзів мають це захворювання і я не можу дочекатися проведення у майбутньому турніру з гольфу, присвяченого перемозі над цією хворобою. Та перш ніж це станеться, ми будемо продовжувати збирати людей заради хорошої мети—пошуку зцілення. Мене завжди цікавило корінне населення Америки. Я дізнавався про них з книжок і зараз продовжую вивчати про них. Я служу у правлінні American Indian Services (організація, яка опікується допомогою американським індіанцям), допомагаючи корінним американцям здобувати вищу освіту. Я відчуваю, що освіта—це один із найбільших наших дарів. Мені подобається відвідувати індіанські школи чи громади і ділитися з ними моїм переконанням, що коли ми не вживаємо наркотиків та алкоголю, у нашому житті набагато менше проблем і зростає наша здатність долати перепони життя. У своєму житті я був благословенний чудовими друзями і сусідами. Я в боргу перед ними всіма. Вони були для мене світлом у світі, в якому постійно з’являються виклики. Коли наступного разу ви будете їздити велосипедними маршрутами в горах Юти, сподіваюся, що ми зустрінемося. Яка б тоді не була погода, то буде найкращий день!